Владика завжди знаходив час для молоді, щоб вислухати, допомогти і порадити, бо знав, що за молоддю – майбутнє. Саме тому він повернувся на рідні землі з-за кордону, щоб виконувати свою головну місію.
6 листопада на 98-му році життя помер владика Андрій Сапеляк, єпископ-емерит Української Греко-Католицької Церкви.
Сумуємо і надихаємось Його мудрими словами:
Ми, священики-селезіяни, якраз належимо до церковного згромадження, яке займається вихованням молоді. Програма нашої діяльності – виховання чесних громадян і добрих християн, бо сьогодні люди не знають громадських обов’язків. Як у нас зараз? Ідуть на вибори і голосують за пляшку горілки. Підкупляють, обманюють людей. Тож треба просвічувати людей і молодь зокрема.
Вплив на суспільство має молодь. Що говорять старші? «Не займайте мене». Тому наша ціль – виховання молоді. Хто виховає молодь, той буде керувати Україною, бо батьки підуть за синами. Мислять так: я не знаю того, що робиться, і я не мішаюсь в те. А якщо мій син когось підтримує, то значить і я піду за ними.
Виховання молоді дуже і дуже важливе, тим більше тепер. У 18 років вже мають право голосувати. Так що ж вони будуть голосувати, як вони нічого не знають. Добре вихована молодь є ключем вирішення проблем як національних, так і церковних. Повторюсь, народ треба просвічувати і робити це через молодь. Потрібно, щоб церква йшла в народ. І з молоддю треба жити спільними інтересами. От наприклад, до нас в церкву приходять юні хлопці – грають в більярд, в теніс (у нас є спеціальний зал). Потім спілкуємося з ними про Бога, про людину. Якою людина повинна бути. Якщо хочете, щоб Вас почули – говоріть.
І через якісь 5-10 років ситуація може змінитися. Але того треба хотіти, а ми поки що не знаємо, чого хочемо.
Довідка:
Народився Андрій Сапеляк 13 грудня 1919 року в селі Ришкова Воля, недалеко від міста Ярослава над Сяном (нині Республіка Польща).
Освіту здобував в «народній школі» та в гімназії міста Перемишль. У 1937 році чотири учні Перемишльської гімназії та два сільських хлопці зголосилися виїхати на навчання до Італії. Серед них був Андрій Сапеляк. Його захопили ідеї об’єднання отців-селезіян, започаткованого святим Іваном Боском. Через рік українські новачки разом з італійцями склали перші монаші обіти.
У 1949 році у святковий день верховних апостолів Петра і Павла Андрій Сапеляк був освячений на ієрея. У 1952 році став першим ректором української малої семінарії, яку очолював до 1961 року. У 1961 році нове апостольське служіння – призначення єпископом для українців Аргентини. Відтак провів 36 років в Аргентині, де організував українське церковне та культурне життя, збудував десятки церков. Потім повернувся в Україну, оселився в місті Верхньодніпровськ.
